ПРОЕКТ

Порядок
оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школи в системі загальної середньої освіти

I. Загальна частина

1.1. Цей документ визначає порядок оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школи (далі – оцінювання) у зв’язку з упровадженням компетентісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу в закладах системи загальної середньої освіти.

Компетентісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

1.2. Упровадження компетентісного підходу передбачає обов’язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень.

1.3. На засадах компетентісного підходу розроблено результативну складову змісту предметів загальної середньої освіти. У навчальних програмах для 12-річної школи до кожної теми визначено обов’язкові результати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності (учень називає, наводить приклади, характеризує, визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки тощо).

II. Компетентісний підхід до оцінювання

2.1. Виокремлено трьохрівневу ієрархію компетентностей.

Предметні - формуються засобами навчальних предметів.

Міжпредметні - належить до групи предметів або освітніх галузей. Компетентісна освіта на предметному та міжпредментному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів - знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях.

Ключові компетентності є найбільш універсальними та формуються засобами міжпредметного і предметного змісту. Перелік ключових компетентностей визначається на основі цілей загальної середньої освіти та основних видів діяльності учнів, які сприяють оволодінню соціальним досвідом, навичками життя й практичної діяльності в суспільстві.

2.2. Виокремлено п’ять наскрізних ключових компетентностей:

Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.

Здоров’язбережувальна компетентність - пов’язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.

Загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.

Соціально-трудова компетентність - пов’язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.

Інформаційна компетентність – передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.

2.3. Компетентність як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів, формується на основі оволодіння ними змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами, його рівень виявляється в процесі оцінювання.

III. Функції оцінювання

3.1. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школи є:

3.2.При оцінюванні враховуються:

3.3. До характеристик якості знань належать:

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.

3.4. Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Цінностні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

IV. Види оцінювання

4.1. Видами оцінювання є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

4.2. Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів експериментальних досліджень і письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

4.3. Тематичному оцінюванню підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання забезпечує:

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; нормами оцінювання.

4.4. Семестрове оцінювання здійснюється за результатами тематичного оцінювання з урахуванням динаміки особистих навчальних досягнень учнів з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність  змісту тощо.

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. У разі підвищення оцінки виставляється скоригована оцінка.

 Відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 №186 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.08 за №279/14970, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом коригування не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Семестрові оцінки виставляються до табелю успішності.

4.5. Річне оцінювання є підсумковим та здійснюється за результатами семестрового оцінювання. Річні оцінки виставляються у відповідний документ про освіту: табель успішності, свідоцтво про базову загальну середню освіту та атестат про повну загальну середню освіту.

4.6. Державна підсумкова атестація учнів проводиться відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Оцінки за державну підсумкову атестацію виставляються незалежно від результатів річного оцінювання.

4.7. Поряд з іншими формами оцінювання у старшій школі може запроваджуватися рейтингова система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює можливості для:

Упровадження рейтингу навчальних досягнень передбачає побудову для учнів індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учнів аналізувати їхній освітній поступ та їх досягнення, виявляти помилки, а також регулювати форми й види освітньої діяльності.

Впровадження рейтингової системи здійснюється за рекомендаційними документами МОН.

4.8. З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів у допрофільній та профільній школі може бути використаний метод оцінювання портфоліо.

Портфоліо - це накопичувальна система оцінювання. Педагогічна ідея портфоліо передбачає формування уміння школярів ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.

Особливості запровадження методу оцінювання - портфоліо визначаються МОН.

4.7. Оцінювання може здійснюватися на внутрішньому та зовнішньому рівнях.

Внутрішнє оцінювання здійснюється в загальноосвітньому навчальному закладі за участю педагогічних працівників самого закладу.

Результати внутрішнього оцінювання забезпечують позитивну мотивацію навчання, інформують учнів про їх індивідуальні досягнення, а вчителів – про ефективність їх педагогічної діяльності.

Зовнішнє оцінювання проводиться зовнішніми по відношенню до загальноосвітнього навчального закладу службами. Воно може проводитися шляхом моніторингових досліджень якості освіти, ліцензування навчальних закладів тощо.

V. Рівні оцінювання

5.1. З метою забезпечення компетентнісного підходу до оцінювання визначено чотири рівні навчальних досягнень: початковий, середній, достатній, високий.

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

 Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

5.2. Оцінювання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12.

Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу. Особливості оцінювання предметів варіативної складової навчального плану визначаються МОН.

5.3. Критерії оцінювання реалізуються відповідно до рівнів оцінювання в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах (додаток 1).

5.4. Критерії оцінювання з кожного предмету інваріантної складової навчального плану  визначаються МОН.

5.5. Учні, які тривалий час не відвідували навчальний заклад або з інших причин не виконали вимоги навчальної програми, можуть бути не атестовані за тему, семестр та за рік.

Порядок оцінювання учнів, які не мають річної оцінки (не атестовані), та особливі умови їх переведення та випуску визначаються Інструкцію про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти.

5.6. В окремих випадках оцінювання може здійснюватися за обліковими показниками: